| | | | |
| безпо́мічніший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | безпо́мічніший | безпо́мічніша | безпо́мічніше | безпо́мічніші |
| родовий | безпо́мічнішого | безпо́мічнішої | безпо́мічнішого | безпо́мічніших |
| давальний | безпо́мічнішому | безпо́мічнішій | безпо́мічнішому | безпо́мічнішим |
| знахідний | безпо́мічніший, безпо́мічнішого | безпо́мічнішу | безпо́мічніше | безпо́мічніші, безпо́мічніших |
| орудний | безпо́мічнішим | безпо́мічнішою | безпо́мічнішим | безпо́мічнішими |
| місцевий | на/у безпо́мічнішому, безпо́мічнішім | на/у безпо́мічнішій | на/у безпо́мічнішому, безпо́мічнішім | на/у безпо́мічніших |
