безпоря́дки – множинний іменник | ||
(заворушення) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | безпоря́дки | |
родовий | безпоря́дків | |
давальний | безпоря́дкам | |
знахідний | безпоря́дки | |
орудний | безпоря́дками | |
місцевий | на/у безпоря́дках | |
кличний | безпоря́дки | |
[арх., рідко] |