безприда́нницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безприда́нницький | безприда́нницька | безприда́нницьке | безприда́нницькі |
родовий | безприда́нницького | безприда́нницької | безприда́нницького | безприда́нницьких |
давальний | безприда́нницькому | безприда́нницькій | безприда́нницькому | безприда́нницьким |
знахідний | безприда́нницький, безприда́нницького | безприда́нницьку | безприда́нницьке | безприда́нницькі, безприда́нницьких |
орудний | безприда́нницьким | безприда́нницькою | безприда́нницьким | безприда́нницькими |
місцевий | на/у безприда́нницькому, безприда́нницькім | на/у безприда́нницькій | на/у безприда́нницькому, безприда́нницькім | на/у безприда́нницьких |
[рідко] |