| безпричи́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безпричи́нний | безпричи́нна | безпричи́нне | безпричи́нні |
| родовий | безпричи́нного | безпричи́нної | безпричи́нного | безпричи́нних |
| давальний | безпричи́нному | безпричи́нній | безпричи́нному | безпричи́нним |
| знахідний | безпричи́нний | безпричи́нну | безпричи́нне | безпричи́нні |
| орудний | безпричи́нним | безпричи́нною | безпричи́нним | безпричи́нними |
| місцевий | на/у безпричи́нному, безпричи́ннім | на/у безпричи́нній | на/у безпричи́нному, безпричи́ннім | на/у безпричи́нних |