безпробу́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпробу́дний | безпробу́дна | безпробу́дне | безпробу́дні |
родовий | безпробу́дного | безпробу́дної | безпробу́дного | безпробу́дних |
давальний | безпробу́дному | безпробу́дній | безпробу́дному | безпробу́дним |
знахідний | безпробу́дний, безпробу́дного | безпробу́дну | безпробу́дне | безпробу́дні, безпробу́дних |
орудний | безпробу́дним | безпробу́дною | безпробу́дним | безпробу́дними |
місцевий | на/у безпробу́дному, безпробу́днім | на/у безпробу́дній | на/у безпробу́дному, безпробу́днім | на/у безпробу́дних |