| безп’я́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безп’я́тий | безп’я́та | безп’я́те | безп’я́ті |
| родовий | безп’я́того | безп’я́тої | безп’я́того | безп’я́тих |
| давальний | безп’я́тому | безп’я́тій | безп’я́тому | безп’я́тим |
| знахідний | безп’я́тий, безп’я́того | безп’я́ту | безп’я́те | безп’я́ті, безп’я́тих |
| орудний | безп’я́тим | безп’я́тою | безп’я́тим | безп’я́тими |
| місцевий | на/у безп’я́тому, безп’я́тім | на/у безп’я́тій | на/у безп’я́тому, безп’я́тім | на/у безп’я́тих |