| безра́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безра́дний | безра́дна | безра́дне | безра́дні |
| родовий | безра́дного | безра́дної | безра́дного | безра́дних |
| давальний | безра́дному | безра́дній | безра́дному | безра́дним |
| знахідний | безра́дний, безра́дного | безра́дну | безра́дне | безра́дні, безра́дних |
| орудний | безра́дним | безра́дною | безра́дним | безра́дними |
| місцевий | на/у безра́дному, безра́днім | на/у безра́дній | на/у безра́дному, безра́днім | на/у безра́дних |
| [діал.] | ||||