безра́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безра́мний | безра́мна | безра́мне | безра́мні |
родовий | безра́много | безра́мної | безра́много | безра́мних |
давальний | безра́мному | безра́мній | безра́мному | безра́мним |
знахідний | безра́мний, безра́много | безра́мну | безра́мне | безра́мні, безра́мних |
орудний | безра́мним | безра́мною | безра́мним | безра́мними |
місцевий | на/у безра́мному, безра́мнім | на/у безра́мній | на/у безра́мному, безра́мнім | на/у безра́мних |