безрезультати́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безрезультати́вний | безрезультати́вна | безрезультати́вне | безрезультати́вні |
родовий | безрезультати́вного | безрезультати́вної | безрезультати́вного | безрезультати́вних |
давальний | безрезультати́вному | безрезультати́вній | безрезультати́вному | безрезультати́вним |
знахідний | безрезультати́вний, безрезультати́вного | безрезультати́вну | безрезультати́вне | безрезультати́вні, безрезультати́вних |
орудний | безрезультати́вним | безрезультати́вною | безрезультати́вним | безрезультати́вними |
місцевий | на/у безрезультати́вному, безрезультати́внім | на/у безрезультати́вній | на/у безрезультати́вному, безрезультати́внім | на/у безрезультати́вних |