безрозпірни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безрозпірни́й | безрозпірна́ | безрозпірне́ | безрозпірні́ |
родовий | безрозпірно́го | безрозпірно́ї | безрозпірно́го | безрозпірни́х |
давальний | безрозпірно́му | безрозпірні́й | безрозпірно́му | безрозпірни́м |
знахідний | безрозпірни́й | безрозпірну́ | безрозпірне́ | безрозпірні́ |
орудний | безрозпірни́м | безрозпірно́ю | безрозпірни́м | безрозпірни́ми |
місцевий | на/у безрозпірно́му, безрозпірні́м | на/у безрозпірні́й | на/у безрозпірно́му, безрозпірні́м | на/у безрозпірни́х |