| безру́кий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безру́кий | безру́ка | безру́ке | безру́кі |
| родовий | безру́кого | безру́кої | безру́кого | безру́ких |
| давальний | безру́кому | безру́кій | безру́кому | безру́ким |
| знахідний | безру́кий, безру́кого | безру́ку | безру́ке | безру́кі, безру́ких |
| орудний | безру́ким | безру́кою | безру́ким | безру́кими |
| місцевий | на/у безру́кому, безру́кім | на/у безру́кій | на/у безру́кому, безру́кім | на/у безру́ких |