безрі́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безрі́дний | безрі́дна | безрі́дне | безрі́дні |
родовий | безрі́дного | безрі́дної | безрі́дного | безрі́дних |
давальний | безрі́дному | безрі́дній | безрі́дному | безрі́дним |
знахідний | безрі́дний, безрі́дного | безрі́дну | безрі́дне | безрі́дні, безрі́дних |
орудний | безрі́дним | безрі́дною | безрі́дним | безрі́дними |
місцевий | на/у безрі́дному, безрі́днім | на/у безрі́дній | на/у безрі́дному, безрі́днім | на/у безрі́дних |