безстра́сний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безстра́сний | безстра́сна | безстра́сне | безстра́сні |
родовий | безстра́сного | безстра́сної | безстра́сного | безстра́сних |
давальний | безстра́сному | безстра́сній | безстра́сному | безстра́сним |
знахідний | безстра́сний, безстра́сного | безстра́сну | безстра́сне | безстра́сні, безстра́сних |
орудний | безстра́сним | безстра́сною | безстра́сним | безстра́сними |
місцевий | на/у безстра́сному, безстра́снім | на/у безстра́сній | на/у безстра́сному, безстра́снім | на/у безстра́сних |
[рідко] |