безстра́стя – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | безстра́стя | |
родовий | безстра́стя | |
давальний | безстра́стю | |
знахідний | безстра́стя | |
орудний | безстра́стям | |
місцевий | на/у безстра́сті, безстра́стю | |
кличний | безстра́стя* | |
[рідко] |