| безсуб’є́ктний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безсуб’є́ктний | безсуб’є́ктна | безсуб’є́ктне | безсуб’є́ктні |
| родовий | безсуб’є́ктного | безсуб’є́ктної | безсуб’є́ктного | безсуб’є́ктних |
| давальний | безсуб’є́ктному | безсуб’є́ктній | безсуб’є́ктному | безсуб’є́ктним |
| знахідний | безсуб’є́ктний | безсуб’є́ктну | безсуб’є́ктне | безсуб’є́ктні |
| орудний | безсуб’є́ктним | безсуб’є́ктною | безсуб’є́ктним | безсуб’є́ктними |
| місцевий | на/у безсуб’є́ктному, безсуб’є́ктнім | на/у безсуб’є́ктній | на/у безсуб’є́ктному, безсуб’є́ктнім | на/у безсуб’є́ктних |