безсім’я́ний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безсім’я́ний | безсім’я́на | безсім’я́не | безсім’я́ні |
родовий | безсім’я́ного | безсім’я́ної | безсім’я́ного | безсім’я́них |
давальний | безсім’я́ному | безсім’я́ній | безсім’я́ному | безсім’я́ним |
знахідний | безсім’я́ний | безсім’я́ну | безсім’я́не | безсім’я́ні |
орудний | безсім’я́ним | безсім’я́ною | безсім’я́ним | безсім’я́ними |
місцевий | на/у безсім’я́ному, безсім’я́нім | на/у безсім’я́ній | на/у безсім’я́ному, безсім’я́нім | на/у безсім’я́них |