| безу́мствувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | безу́мствувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | безу́мствуймо | |
| 2 особа | безу́мствуй | безу́мствуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | безу́мствуватиму | безу́мствуватимемо, безу́мствуватимем |
| 2 особа | безу́мствуватимеш | безу́мствуватимете |
| 3 особа | безу́мствуватиме | безу́мствуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | безу́мствую | безу́мствуємо, безу́мствуєм |
| 2 особа | безу́мствуєш | безу́мствуєте |
| 3 особа | безу́мствує | безу́мствують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| безу́мствуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | безу́мствував | безу́мствували |
| жін. р. | безу́мствувала | |
| сер. р. | безу́мствувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| безу́мствувавши | ||