| | |
| безу́міти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | безу́міти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | безу́міймо |
| 2 особа | безу́мій | безу́мійте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | безу́мітиму | безу́мітимемо, безу́мітимем |
| 2 особа | безу́мітимеш | безу́мітимете |
| 3 особа | безу́мітиме | безу́мітимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | безу́мію | безу́міємо, безу́мієм |
| 2 особа | безу́мієш | безу́мієте |
| 3 особа | безу́міє | безу́міють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| безу́міючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | безу́мів | безу́міли |
| жін. р. | безу́міла |
| сер. р. | безу́міло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| безу́мівши |
| | |
| [рідко] | | |
