безчару́нковий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безчару́нковий | безчару́нкова | безчару́нкове | безчару́нкові |
родовий | безчару́нкового | безчару́нкової | безчару́нкового | безчару́нкових |
давальний | безчару́нковому | безчару́нковій | безчару́нковому | безчару́нковим |
знахідний | безчару́нковий | безчару́нкову | безчару́нкове | безчару́нкові |
орудний | безчару́нковим | безчару́нковою | безчару́нковим | безчару́нковими |
місцевий | на/у безчару́нковому, безчару́нковім | на/у безчару́нковій | на/у безчару́нковому, безчару́нковім | на/у безчару́нкових |