безчобі́тько – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | безчобі́тько | безчобітьки́ |
родовий | безчобі́тька | безчобітькі́в |
давальний | безчобі́тькові, безчобі́тьку | безчобітька́м |
знахідний | безчобі́тька | безчобітькі́в |
орудний | безчобі́тьком | безчобітька́ми |
місцевий | на/у безчобі́тькові, безчобі́тьку | на/у безчобітька́х |
кличний | безчобі́тьку | безчобітьки́ |