| бе́ресто́вий1 – прикметник | ||||
| (від: берест – дерево) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бе́ресто́вий | бе́ресто́ва | бе́ресто́ве | бе́ресто́ві |
| родовий | бе́ресто́вого | бе́ресто́вої | бе́ресто́вого | бе́ресто́вих |
| давальний | бе́ресто́вому | бе́ресто́вій | бе́ресто́вому | бе́ресто́вим |
| знахідний | бе́ресто́вий, бе́ресто́вого | бе́ресто́ву | бе́ресто́ве | бе́ресто́ві, бе́ресто́вих |
| орудний | бе́ресто́вим | бе́ресто́вою | бе́ресто́вим | бе́ресто́вими |
| місцевий | на/у бе́ресто́вому, бе́ресто́вім | на/у бе́ресто́вій | на/у бе́ресто́вому, бе́ресто́вім | на/у бе́ресто́вих |