| берки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | берки́й | берка́ | берке́ | беркі́ |
| родовий | берко́го | берко́ї | берко́го | берки́х |
| давальний | берко́му | беркі́й | берко́му | берки́м |
| знахідний | берки́й, берко́го | берку́ | берке́ | беркі́, берки́х |
| орудний | берки́м | берко́ю | берки́м | берки́ми |
| місцевий | на/у берко́му, беркі́м | на/у беркі́й | на/у берко́му, беркі́м | на/у берки́х |