Бе́ртин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Бе́ртин | Бе́ртина | Бе́ртине | Бе́ртині |
родовий | Бе́ртиного | Бе́ртиної | Бе́ртиного | Бе́ртиних |
давальний | Бе́ртиному | Бе́ртиній | Бе́ртиному | Бе́ртиним |
знахідний | Бе́ртин, Бе́ртиного | Бе́ртину | Бе́ртине | Бе́ртині, Бе́ртиних |
орудний | Бе́ртиним | Бе́ртиною | Бе́ртиним | Бе́ртиними |
місцевий | на/у Бе́ртиному, Бе́ртинім | на/у Бе́ртиній | на/у Бе́ртиному, Бе́ртинім | на/у Бе́ртиних |