| бе́сур – іменник чоловічого роду | ||
| (бусурман) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | бе́сур | бе́сури |
| родовий | бе́сура | бе́сурів |
| давальний | бе́суру, бе́сурові | бе́сурам |
| знахідний | бе́сур | бе́сури |
| орудний | бе́суром | бе́сурами |
| місцевий | на/у бе́сурі | на/у бе́сурах |
| кличний | бе́суре* | бе́сури* |
| [арх.] |