бе́цман – іменник чоловічого роду, істота | ||
(здоровило, ледащо) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бе́цман | бе́цмани |
родовий | бе́цмана | бе́цманів |
давальний | бе́цманові, бе́цману | бе́цманам |
знахідний | бе́цмана | бе́цманів |
орудний | бе́цманом | бе́цманами |
місцевий | на/у бе́цманові, бе́цмані | на/у бе́цманах |
кличний | бе́цмане | бе́цмани |
[фам.] |