бинто́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бинто́ваний | бинто́вана | бинто́ване | бинто́вані |
родовий | бинто́ваного | бинто́ваної | бинто́ваного | бинто́ваних |
давальний | бинто́ваному | бинто́ваній | бинто́ваному | бинто́ваним |
знахідний | бинто́ваний, бинто́ваного | бинто́вану | бинто́ване | бинто́вані, бинто́ваних |
орудний | бинто́ваним | бинто́ваною | бинто́ваним | бинто́ваними |
місцевий | на/у бинто́ваному, бинто́ванім | на/у бинто́ваній | на/у бинто́ваному, бинто́ванім | на/у бинто́ваних |