бирла́дник – іменник чоловічого роду, істота | ||
(втікач; ізгой) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бирла́дник | бирла́дники |
родовий | бирла́дника | бирла́дників |
давальний | бирла́дникові, бирла́днику | бирла́дникам |
знахідний | бирла́дника | бирла́дників |
орудний | бирла́дником | бирла́дниками |
місцевий | на/у бирла́дникові, бирла́днику | на/у бирла́дниках |
кличний | бирла́днику | бирла́дники |
[іст.] |