бистроно́гий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бистроно́гий | бистроно́га | бистроно́ге | бистроно́гі |
родовий | бистроно́гого | бистроно́гої | бистроно́гого | бистроно́гих |
давальний | бистроно́гому | бистроно́гій | бистроно́гому | бистроно́гим |
знахідний | бистроно́гий, бистроно́гого | бистроно́гу | бистроно́ге | бистроно́гі, бистроно́гих |
орудний | бистроно́гим | бистроно́гою | бистроно́гим | бистроно́гими |
місцевий | на/у бистроно́гому, бистроно́гім | на/у бистроно́гій | на/у бистроно́гому, бистроно́гім | на/у бистроно́гих |