битюго́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | битюго́вий | битюго́ва | битюго́ве | битюго́ві |
родовий | битюго́вого | битюго́вої | битюго́вого | битюго́вих |
давальний | битюго́вому | битюго́вій | битюго́вому | битюго́вим |
знахідний | битюго́вий | битюго́ву | битюго́ве | битюго́ві |
орудний | битюго́вим | битюго́вою | битюго́вим | битюго́вими |
місцевий | на/у битюго́вому, битюго́вім | на/у битюго́вій | на/у битюго́вому, битюго́вім | на/у битюго́вих |