битю́г – іменник чоловічого роду, істота | ||
(кінь) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | битю́г | битю́ги |
родовий | битю́га | битю́гів |
давальний | битю́гові, битю́гу | битю́гам |
знахідний | битю́га | битю́ги, битю́гів |
орудний | битю́гом | битю́гами |
місцевий | на/у битю́гові, битю́гу | на/у битю́гах |
кличний | битю́гу | битю́ги |
[рідко] |