| блага́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | блага́ючий | блага́юча | блага́юче | блага́ючі |
| родовий | блага́ючого | блага́ючої | блага́ючого | блага́ючих |
| давальний | блага́ючому | блага́ючій | блага́ючому | блага́ючим |
| знахідний | блага́ючий, блага́ючого | блага́ючу | блага́юче | блага́ючі, блага́ючих |
| орудний | блага́ючим | блага́ючою | блага́ючим | блага́ючими |
| місцевий | на/у блага́ючому, блага́ючім | на/у блага́ючій | на/у блага́ючому, блага́ючім | на/у блага́ючих |