благові́сник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | благові́сник | благові́сники |
родовий | благові́сника | благові́сників |
давальний | благові́сникові, благові́снику | благові́сникам |
знахідний | благові́сника | благові́сників |
орудний | благові́сником | благові́сниками |
місцевий | на/у благові́сникові, благові́снику | на/у благові́сниках |
кличний | благові́снику | благові́сники |
[рідко] |