| благовісти́тель – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | благовісти́тель | благовісти́телі |
| родовий | благовісти́теля | благовісти́телів |
| давальний | благовісти́телеві, благовісти́телю | благовісти́телям |
| знахідний | благовісти́теля | благовісти́телів |
| орудний | благовісти́телем | благовісти́телями |
| місцевий | на/у благовісти́телеві, благовісти́телю, благовісти́телі | на/у благовісти́телях |
| кличний | благовісти́телю | благовісти́телі |