| благові́стя – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | благові́стя | благові́стя |
| родовий | благові́стя | благові́сть |
| давальний | благові́стю | благові́стям |
| знахідний | благові́стя | благові́стя |
| орудний | благові́стям | благові́стями |
| місцевий | на/у благові́сті, благові́стю | на/у благові́стях |
| кличний | благові́стя* | благові́стя* |