благонаді́йник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | благонаді́йник | благонаді́йники |
родовий | благонаді́йника | благонаді́йників |
давальний | благонаді́йникові, благонаді́йнику | благонаді́йникам |
знахідний | благонаді́йника | благонаді́йників |
орудний | благонаді́йником | благонаді́йниками |
місцевий | на/у благонаді́йникові, благонаді́йнику | на/у благонаді́йниках |
кличний | благонаді́йнику | благонаді́йники |
[рідко] |