благообра́зний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | благообра́зний | благообра́зна | благообра́зне | благообра́зні |
родовий | благообра́зного | благообра́зної | благообра́зного | благообра́зних |
давальний | благообра́зному | благообра́зній | благообра́зному | благообра́зним |
знахідний | благообра́зний, благообра́зного | благообра́зну | благообра́зне | благообра́зні, благообра́зних |
орудний | благообра́зним | благообра́зною | благообра́зним | благообра́зними |
місцевий | на/у благообра́зному, благообра́знім | на/у благообра́зній | на/у благообра́зному, благообра́знім | на/у благообра́зних |
[книжн.] |