благопристо́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | благопристо́йний | благопристо́йна | благопристо́йне | благопристо́йні |
родовий | благопристо́йного | благопристо́йної | благопристо́йного | благопристо́йних |
давальний | благопристо́йному | благопристо́йній | благопристо́йному | благопристо́йним |
знахідний | благопристо́йний, благопристо́йного | благопристо́йну | благопристо́йне | благопристо́йні, благопристо́йних |
орудний | благопристо́йним | благопристо́йною | благопристо́йним | благопристо́йними |
місцевий | на/у благопристо́йному, благопристо́йнім | на/у благопристо́йній | на/у благопристо́йному, благопристо́йнім | на/у благопристо́йних |
[рідко] |