благословля́ючий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | благословля́ючий | благословля́юча | благословля́юче | благословля́ючі |
родовий | благословля́ючого | благословля́ючої | благословля́ючого | благословля́ючих |
давальний | благословля́ючому | благословля́ючій | благословля́ючому | благословля́ючим |
знахідний | благословля́ючого, благословля́ючий | благословля́ючу | благословля́юче | благословля́ючих, благословля́ючі |
орудний | благословля́ючим | благословля́ючою | благословля́ючим | благословля́ючими |
місцевий | на/у благословля́ючому, благословля́ючім | на/у благословля́ючій | на/у благословля́ючому, благословля́ючім | на/у благословля́ючих |