| благочи́нник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | благочи́нник | благочи́нники |
| родовий | благочи́нника | благочи́нників |
| давальний | благочи́нникові, благочи́ннику | благочи́нникам |
| знахідний | благочи́нника | благочи́нників |
| орудний | благочи́нником | благочи́нниками |
| місцевий | на/у благочи́нникові, благочи́ннику | на/у благочи́нниках |
| кличний | благочи́ннику | благочи́нники |