| благочи́нниця – іменник жіночого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | благочи́нниця | благочи́нниці |
| родовий | благочи́нниці | благочи́нниць |
| давальний | благочи́нниці | благочи́нницям |
| знахідний | благочи́нницю | благочи́нниць |
| орудний | благочи́нницею | благочи́нницями |
| місцевий | на/у благочи́нниці | на/у благочи́нницях |
| кличний | благочи́ннице | благочи́нниці |