| блатни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | блатни́й | блатна́ | блатне́ | блатні́ |
| родовий | блатно́го | блатно́ї | блатно́го | блатни́х |
| давальний | блатно́му | блатні́й | блатно́му | блатни́м |
| знахідний | блатни́й, блатно́го | блатну́ | блатне́ | блатні́, блатни́х |
| орудний | блатни́м | блатно́ю | блатни́м | блатни́ми |
| місцевий | на/у блатно́му, блатні́м | на/у блатні́й | на/у блатно́му, блатні́м | на/у блатни́х |
| [фам.] | ||||