| блимаю́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | блимаю́чий | блимаю́ча | блимаю́че | блимаю́чі |
| родовий | блимаю́чого | блимаю́чої | блимаю́чого | блимаю́чих |
| давальний | блимаю́чому | блимаю́чій | блимаю́чому | блимаю́чим |
| знахідний | блимаю́чий, блимаю́чого | блимаю́чу | блимаю́че | блимаю́чі, блимаю́чих |
| орудний | блимаю́чим | блимаю́чою | блимаю́чим | блимаю́чими |
| місцевий | на/у блимаю́чому, блимаю́чім | на/у блимаю́чій | на/у блимаю́чому, блимаю́чім | на/у блимаю́чих |