блока́торний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | блока́торний | блока́торна | блока́торне | блока́торні |
родовий | блока́торного | блока́торної | блока́торного | блока́торних |
давальний | блока́торному | блока́торній | блока́торному | блока́торним |
знахідний | блока́торний, блока́торного | блока́торну | блока́торне | блока́торні, блока́торних |
орудний | блока́торним | блока́торною | блока́торним | блока́торними |
місцевий | на/у блока́торному, блока́торнім | на/у блока́торній | на/у блока́торному, блока́торнім | на/у блока́торних |