блокіра́торний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | блокіра́торний | блокіра́торна | блокіра́торне | блокіра́торні |
родовий | блокіра́торного | блокіра́торної | блокіра́торного | блокіра́торних |
давальний | блокіра́торному | блокіра́торній | блокіра́торному | блокіра́торним |
знахідний | блокіра́торний, блокіра́торного | блокіра́торну | блокіра́торне | блокіра́торні, блокіра́торних |
орудний | блокіра́торним | блокіра́торною | блокіра́торним | блокіра́торними |
місцевий | на/у блокіра́торному, блокіра́торнім | на/у блокіра́торній | на/у блокіра́торному, блокіра́торнім | на/у блокіра́торних |