| богобо́рець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | богобо́рець | богобо́рці |
| родовий | богобо́рця | богобо́рців |
| давальний | богобо́рцеві, богобо́рцю | богобо́рцям |
| знахідний | богобо́рця | богобо́рців |
| орудний | богобо́рцем | богобо́рцями |
| місцевий | на/у богобо́рцеві, богобо́рці, богобо́рцю | на/у богобо́рцях |
| кличний | богобо́рцю | богобо́рці |