| богогла́сник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | богогла́сник | богогла́сники |
| родовий | богогла́сника | богогла́сників |
| давальний | богогла́сникові, богогла́снику | богогла́сникам |
| знахідний | богогла́сника | богогла́сників |
| орудний | богогла́сником | богогла́сниками |
| місцевий | на/у богогла́сникові, богогла́снику | на/у богогла́сниках |
| кличний | богогла́снику | богогла́сники |