| богопоклоні́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | богопоклоні́ння | |
| родовий | богопоклоні́ння | |
| давальний | богопоклоні́нню | |
| знахідний | богопоклоні́ння | |
| орудний | богопоклоні́нням | |
| місцевий | на/у богопоклоні́нні, богопоклоні́нню | |
| кличний | богопоклоні́ння* |