| босякува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | босякува́тий | босякува́та | босякува́те | босякува́ті |
| родовий | босякува́того | босякува́тої | босякува́того | босякува́тих |
| давальний | босякува́тому | босякува́тій | босякува́тому | босякува́тим |
| знахідний | босякува́того, босякува́тий | босякува́ту | босякува́те | босякува́тих, босякува́ті |
| орудний | босякува́тим | босякува́тою | босякува́тим | босякува́тими |
| місцевий | на/у босякува́тому, босякува́тім | на/у босякува́тій | на/у босякува́тому, босякува́тім | на/у босякува́тих |
| [розм.] | ||||