бренька́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бренька́ч | бренькачі́ |
родовий | бренькача́ | бренькачі́в |
давальний | бренькаче́ві, бренькачу́ | бренькача́м |
знахідний | бренькача́ | бренькачі́в |
орудний | бренькаче́м | бренькача́ми |
місцевий | на/у бренькаче́ві, бренькачу́, бренькачі́ | на/у бренькача́х |
кличний | бренька́чу | бренькачі́ |