| бре́нькнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | бре́нькнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | бре́нькнімо, бре́нькнім | |
| 2 особа | бре́нькни | бре́нькніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бре́нькну | бре́нькнемо, бре́нькнем |
| 2 особа | бре́нькнеш | бре́нькнете |
| 3 особа | бре́нькне | бре́нькнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | бре́нькнув | бре́нькнули |
| жін.р. | бре́нькнула | |
| сер.р. | бре́нькнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| бре́нькнувши | ||